миркати

миркати: -аю, -аєш, недок., розм.

1) Незрозуміло говорити; незадоволено бурчати.

2) заст. Жебракувати.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

миркати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
миркати — вітати із святами (від «мир вам») … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
миркання — я, с. Дія за знач. миркати … Український тлумачний словник
миркнути — ну, неш, док., перех. і без додатка, розм. Однокр. до миркати 1) … Український тлумачний словник
бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… … Словник синонімів української мови
мимрити — розм. (говорити тихо, невиразно), бурмотіти, слебезувати, миркати … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике